Владимир Черняк: ми надіємось, що з допомогою Бога наступного року потрапимо на «1+1»

КВНщик из Каменец-Подольского в интервью сайту kp.20minut.ua рассказал о своём городе, участии в проектах "Рассмеши комика" и "Лига смеха".

 

Вовчик, фарт чи праця зробили вас переможцями «Розсміши коміка»?
- Я вірю, що думки матеаріалізуться. Про те, що ти мрієш потрібно постійно говорити, читати, писати. Я купував блокнот і підписував "100 тисяч", створював папку в планшеті з жартами - "100 тисяч". Пообіцяв вагітній подружці дружини, якщо ми виграєм, то хрестини проведемо їй безкоштовно. І вже, як їхали на гру, то я сказав таксисту, якщо «зірвем касу», то приїдемо, замовимо саме його і заплатимо в 5 разів більше. В людей вже іншого вибору не було, як вірити і підтримувати нас. Проте я не можу сказати, що це чисто фарт. Ми готувались більше року після того, як програли супер-фінал. Туди нас запросили після виграшу 10 тисяч. Приїжджаємо ми туди вдруге, думаємо виграти 50 тисяч, а маємо всього лиш 15 жартів. На другій хвилині нема що показувати. От ми й «вилетіли». Після того я собі пообіцяв, що мушу виграти. І справа була не в грошах, а в тому, щоб реабілітуватись в очах людей, які нас підтримують.

- Чи зупинились ви на тому, чи навпаки продовжуєте пробиватись на велику сцену? 
- «Студія Квартал-95» зробила дуже хороший успішний проект «Ліга Сміху», який є рейтинговий. На жаль, мені не вдалося поїхати на той фестиваль, що був перший, бо в мене народжувала дружина. Якраз пологи припали на старт фестивалю. Команда поїхала без мене, але, чесно кажучи, той стиль який показували хлопці є класичним: хтось оголошує номер і сценка, але це для ТБ практично не цікаво. А зараз ми створили нову концепцію «Народна збірна» і в нас в команді є такі образи: кандидат в народні депутати, якому все одно на народ, головне – пробитися. Є ще міліціонер - неважливо що, але має бути протокол, але ми, мабуть, поміняємо його на полісмена. Є також лікар, який має постійні черги, сумочки, курочки, сметанки та вчитель з маленькою зарплатою, бажанням підзаробити, але вчити моралі. А от таксист - людина, яка бідкається на життя і при тому знає про всіх і все. Змагання вже йдуть. Перша гра була в березні в Рівному, де ми виграли гру повністю, в травні теж виграли і півфінал буде 11 жовтня, сподіваюсь, що в грудні виграємо фінал. І тоді супер-фінал пройде в Одесі.Команда зараз є дуже успішною і ми надіємось, що з допомогою Бога наступного року ми потрапимо на «1+1».

- Вова, кажуть, що у КВНщиків немає професійної освіти. Хто ти за фахом?
- Я приїхав сюди навчатись на звичайного географа. Хотів бути військовим. Тоді думаю, поступлю на географа і буду ходити на секцію легкої атлетики. І ще поєднував КВН. Згодом атлетика почала відходити: одне тренування пропустив, тоді тиждень не прийшов, бо погнав на КВН. Навіть на навчання перестав ходити. І так вийшло, що приїжджав сюди за одним: за спортом, за географією, а полюбив зовсім інше - КВН. Сидячи в залі, подумав, що от була б в мене маленька мрія хоча б раз виступити на сцені будинку культури, а потім поставив другу ціль, щоб за Кам’янець-Подільський з гумору знали по всій Україні. А згодом у Кам’янці зустрів свою другу любов – дружину Юлю. І зараз ми батьки маленького Макарчика.

Читать интервью полностью ЗДЕСЬ.